«Підростаюче покоління треба
вчити розуміти природу як єдине ціле, бачити єдність людини і природи»
В. О.
Сухомлинський
Модернізація сучасної освіти
передбачає удосконалення змісту шкільної
біологічної освіти, переорієнтацію цілей навчання, перебудову її структури,
впровадження нових технологій вивчення предмету, інтеграцію та диференціацію
знань, формування цілісних уявлень про природу. Особливо важливим стає оволодіння знаннями про розвиток людської
цивілізації. Саме тому біологію визнано наукою ХХІ століття. Ця наука, як ніяка
інша, визначає напрями людської діяльності, коригує їх.
Моя діяльність на уроках біології
спрямована на організацію пізнавальної діяльності учнів, розвиток їх розумових
та творчих здібностей, формування емоційно – ціннісного ставлення до природи.
Підбір методів навчання, які забезпечують реалізацію цілей біологічної освіти,
допомагають розвивати творчу особистість учня, формувати його життєві і
соціальні компетенції, поглиблювати почуття прекрасного, любов до рідної землі,
формувати відповідальне ставлення до природи й усвідомлювати місце людини в
біосфері. Протягом останніх років я працюю над проблемою «Екологічне виховання
учнів на уроках біології». Проблема цікава, дає можливість реалізувати себе як
активну, самодостатню особистість та виховати учня – майбутнього раціонального
користувача природних ресурсів. Вся робота з екологічного виховання в 7 – 9 класах проводиться під девізом: «Через
екологічне виховання до гармонії з природою».
Організовуючи навчальну діяльність учнів, намагаюся, щоб
кожний урок був корисним для дітей у науковому, пізнавальному плані, стимулюю
їхню пізнавальну та творчу активність, стараюся зацікавити дітей змістом та
формою проведення уроку. Важливим у проведенні уроків вважаю використання
різних видів роботи, за ступенями складності, бо одноманітні завдання приводять
до втрати інтересу, втомлюваності учнів. Навчаю учнів самостійно знаходити
необхідний матеріал для поглиблення знань, аналізувати його, робити власні висновки.
Я переконана, коли учень самостійно знайде спосіб розв’язання того чи іншого завдання, він може легко застосувати це у практичних
діях. Кожний урок будую так, щоб і найслабший учень міг опанувати мінімум
знань.
А саме: описувати будову об’єкта;
порівнювати будову двох органів різних організмів; порівнювати будову органа в
розвитку, пояснювати зв’язок будови з виконуваною функцією, пов’язувати функції
і спосіб життя об’єкта з умовами середовища, пояснювати його вплив на будову
органа, функцій організму, порівнювати аналітичні, морфологічні, систематичні
риси об’єктів, класифікувати об’єкти, знаходити їх місце серед загально –
біологічних процесів, вказувати значення об’єкта чи явища в природі, у
народногосподарській діяльності та житті людини, розкривати біологічне значення
об’єкта чи явища, використовувати знання інших наук (фізики, хімії, географії,
народознавства), працювати з додатковою літературою, бережливо ставитися до
природи.
Для кращого сприйняття та запам’ятовування нового матеріалу складаємо на
уроці опорні схеми, таблиці.
Для закріплення знань використовую тестові
завдання, коментовані завдання.
Шкільний курс біології передбачає вивчення
взаємопов’язаних понять, законів,
закономірностей, виражених системою термінів. Засвоєння школярами біологічних
термінів допомагає усвідомити різноманітність світу живого, весь зміст
біологічної освіти.
Термінологічна робота проводиться на всіх
етапах уроку. Вона супроводжується обов’язковим
записом терміна на дошці, промовлянням уголос протягом уроку до трьох разів.
Для закріплення та перевірки знань термінів використовую термінологічні тести.
Для перевірки знань учнів використовую
нетрадиційні форми, враховую специфіку класу, вікові особливості учнів, обсяг
та особливості вивченого матеріалу. Вони мають великий потенціал щодо розвитку
мислення, сприяють підвищенню їх відповідального ставлення до навчання. Такими
формами перевірки знань є біологічні диктанти, картки з тестами, цифрові
диктанти, німі малюнки.
Для стимулювання інтересу до матеріалу, що
вивчається застосовую на уроках різні ігрові моменти.
«Знайди пару» - гра проводиться з метою
закріплення знань про різноманітність організмів (наприклад, у 7– му класі під
час вивчення теми «Покритонасінні») кожний учень отримує комплект листівок із
зображенням органів рослин, формулою квітки. Завдання: за певний час знайти
листівку – пару і впізнати родину чи рослину.
«Ланцюжок» - гра корисна для закріплення знань
про різноманітність тварин певного таксону. Наприклад, у 8-му класі можна
запропонувати гру для перевірки знань представників ряду Хижі класу Ссавці: 1-й
учень: «Тигр уссурійський», 2-й: «Котячі. Куницеві», 3-й «Тхір. Ведмідь
гімалайський», 4-й: «Ведмежі. Вовчі», 5-й: «Лисиця звичайна. Видра річкова» і
т.д.
Навчально–виховна робота, яка здійснюється на уроці, органічно пов’язана
з позакласною роботою з біології. А отже, використання ігрових форм навчальної
діяльності учнів на уроці продовжується в позаурочний час.
Це: походи та екскурсії в
природу, з метою вивчення флори та фауни рідного краю, позакласні екологічні
заходи.
В школі створений гурток «Юний еколог».
Відмічаються дати екологічного
календаря: День Землі, День відмови від паління, Всесвітній день боротьби зі
СНІДом, День захисту довкілля, День зустрічі птахів та інші.
Багато років я працюю над
проблемою формування в школярів екологічного світогляду, що означає не лише
засвоєння ними певної і, безумовно, необхідної суми знань, а насамперед
виховання в учнів екологічної культури і поведінки. Своє завдання я бачу в
тому, щоб і після закінчення школи людина відчувала потребу в отриманні знань,
могла їх систематизувати, була здатна до правильної оцінки подій і фактів, не
завдавала своїми діями шкоди собі та навколишньому світу. Майбутня доля нашої
держави і людства в цілому залежить і від моїх учнів також. Тому я маю
прищепити їм любов і повагу до природи, навчити розуміти неоднозначність
діяльності людини, виховати відповідальність за свої дії.
Сучасні екологічні проблеми можна
розв’язати спільними зусиллями. Потік
екологічної інформації повинен не лякати, а спонукати до дії. Сьогодні головне завдання вчителя
біології підвести учнів до правильної оцінки теперішнього екологічного
становища, до розуміння необхідності бережливого і економного ставлення до
ресурсів природи. Екологічні знання допомагають учням виробляти певну позицію,
екологічно грамотну поведінку, виховувати бережливе ставлення до природи,
розкрити основні проблеми захисту навколишнього середовища від забруднення.
Екологічні знання відображають тісні взаємозв’язки між різними явищами природи,
це сприяє формуванню в учнів цілісного погляду на природу.
Перебудова психології особистості
– найважливіше завдання для нас, педагогів, вчителів біології, тому. Що саме
молодим людям доведеться рятувати природу. Молода людина, яка оволоділа
екологічною культурою, усвідомить загальні закономірності розвитку природи і
суспільства і зрозуміє, що історія суспільства є наслідком історії природи, що
природа становить само основу існування живого. К. Д. Ушинський називав природу
одним з великих учителів і наставників. В. О.Сухомлинський говорив також про
використання природи для розумового і морально – естетичного виховання.
На порозі 3-го тисячоліття в результаті науково
технічної діяльності людини природа
зазнає великих втрат, спустошуються плодючі землі, забруднюються океани
і річки, випадають кислотні дощі, зростає радіоактивне забруднення. Екологи
застерігають: якщо теперішня тенденція природо знищення збережеться, то до
екологічної катастрофи не так далеко. «Тому саме нашому поколінню надається
шанс врятувати природу і себе від катастрофи».
Моє педагогічне кредо: «Успішний
учитель – це той, учні якого досягли в житті значно більшого успіху, ніж він
сам».
Немає коментарів:
Дописати коментар